Новини компанії «STIMUL»

Крадіжка гербіцидів. Розкрито!

Фермерське господарство є дуже трудомістким, але неймовірно рентабельним сектором агробізнесу.

Кілька днів тому поліграфолог компанії STIMUL повернувся з робочого відрядження, пов’язаного з розслідуванням причетних до крадіжки гербіцидів.

Фунгіциди, гербіциди це дуже популярні матеріальні цінності, які крадуть співробітники або треті особи з фермерських господарств через їхню дорожнечу.
В даному випадку, до компанії поліграфологів STIMUL звернулася одна з фермерських компаній у зв’язку з крадіжкою гербіцидів на загальну суму 321 000 гривень. Багато хто з Вас може подумати, що на таку суму можна купити кілька тон сипучої хімії, але в цьому розслідуванні йдеться лише про 240 літрів концентрату гербіцидів.

У ході прийому інформації від замовника було прийнято рішення опитати з використанням поліграфа 11 співробітників даної компанії.

Під час тестування було встановлено, що двоє водіїв регулярно здійснюють крадіжки дизельного палива з робочого транспорту прямо на території орендованих полів. В середньому, за місяць горе водіям вдавалося зливати близько 140 – 150 літрів солярки, яку вони ховали в каністрах в обумовленому місці для подальшого продажу односельцям.

У ході тестування агронома М. даної компанії було встановлено його спробу протидії процедурі поліграфологічного обстеження. У ході проведення спеціального блоку тестів на поліграфі з виявлення прихованої інформації суб’єкт зізнався, що вжив потрійне дозування заспокійливого.
Причетний М. повідомив, що крадіжку гербіцидів спричинив за тиждень до виявлення крадіжки, вкрадені гербіциди він вивозив за два вечори на робочому автомобілі. Викрадена агрохімія була продана приватним фермерським сусіднім господарствам, які через сезонність залишили вкрадене на зберігання до весняної обробки полів.

Цікавий факт – вкрадені гербіциди, загальною вартістю 321 000 гривень агрономом було продано за 25 000 гривень, які він того ж вечора програв у покер у місцевому клубі, не вигравши ані гривні.
За фактом даного розслідування з використанням детектора брехні у Кременчуці замовниками направлені всі матеріали до правоохоронних органів для подальшого судочинства. Через дві доби після розслідування поліграфологом даної крадіжки, особами, які закупили викрадені гербіциди, було повністю повернено дані препарати.
Розслідування крадіжки гербіцидів у Кременчуці – черговий яскравий приклад ефективності детектора брехні: на тестування 11 співробітників замовником було витрачено 27 500 гривень, внаслідок чого через 2 дні було повністю повернено агро препарати на загальну суму 321 000 гривень.

Якщо Ви зіткнулися з подібними форс-мажорними обставинами крадіжки робочої техніки, фунгіцидів, гербіцидів, посівного матеріалу, ПММ у власному фермерському господарстві, зверніться за оперативною допомогою до експертів поліграфологів компанії STIMUL за телефоном: +38 068 55 00 200.

Замовити поліграф (детектор брехні) в Кременчуці, Кіровограді, Дніпрі, Запоріжжі, Києві, Кривому Розі та інших містах України.

Правові підстави застосування поліграфа у сфері трудових відносин

Чи є законним застосування поліграфа (детектора брехні) в Україні у сфері трудових відносин.

Сьогодні досить часто можна почути про застосування поліграфа (детектора брехні) у сфері трудових відносин.

Адже роботодавець прагне отримати максимум інформації про претендента на зайняття посади на підприємстві, особливо коли у посадові обов’язки такого працівника входить розпорядження матеріальними цінностями, розробка стратегії розвитку підприємства, доступ до даних про контрагентів фірми, а також інформація, яка може становити комерційну таємницю.

Саме тому одним із найпоширеніших способів використання поліграфа (детектора брехні) є його застосування у процесі проведення конкурсу чи перевірки кандидатів на зайняття вакантної посади на підприємстві.
Завдяки проведенню зазначеної перевірки роботодавці отримують цінну інформацію щодо правдивості претендентів на зайняття посади, їх справжньої мети та формують висновки з приводу того, чи варто довіряти їм доступ до сфер діяльності, від яких залежить подальший розвиток або навіть існування підприємства.

Друге місце у сфері використання детектора брехні у сфері трудових відносин займають службові розслідування.
Вони проводяться у випадках виявлення на підприємстві нестандартних ситуацій (крадіжка, недостача, псування товару, зрив підписання важливих контрактів із незрозумілих причин тощо). Також роботодавці, як профілактика, практикують періодичні перевірки співробітників із застосуванням детектора брехні. І слід зазначити, що на підприємствах, де періодично застосовуються зазначені перевірки, підвищується продуктивність праці працівників, у рази зменшується кількість крадіжок і навіть на порядок менше працівників «хворіють», тобто беруть лікарняний листок, адже справжні причини хвороби працівника також перевіряються поліграфологом. Працівники не бажають втрачати можливості кар’єрного зростання, або навіть роботу, заради отримання тимчасової сумнівної особистої вигоди.

Але як серед працівників, так і серед роботодавців виникає цілком логічне питання — чи є законними дані перевірки і які наслідки для працівників можуть створити результати тестування на детекторі брехні?
Відповідаючи на це питання, зазначимо, що використання поліграфа (детектора брехні) на підприємствах приватної форми власності не є порушенням закону.

Адже спеціально орієнтоване законодавство щодо регулювання використання поліграфа в Україні фактично відсутнє.

Тобто на сьогоднішній день немає безпосередньої заборони чи обмежень щодо проведення перевірки працівників на поліграфі, їх періодичності, підстав, а також ініціаторів.

Слід наголосити на тому факті, що першою і дуже важливою особливістю використання поліграфа є добровільність. Адже за своєю природою проведення тестування за допомогою детектора брехні є свого роду дослідженням.

Відповідно до диспозиції ст. 28 Конституції України проведення медичних чи інших досліджень щодо людини дозволено виключно за згодою піддослідної людини.

Інших нормативно-правових актів, які б зобов’язували працівників чи претендентів на зайняття вакантної посади проходити поліграф на сьогодні не існує.

Тобто, пройти перевірку на поліграфі працівник або потенційний претендент на заняття вакансії може лише у разі, якщо він на це погоджується і дана згода, щоб уникнути різних непорозумінь, має бути письмовою та власноручно підписаною особою, яка проходить тестування. Тому з формально-юридичної точки зору у випадку, якщо індивід відмовляється пройти перевірку з використанням детектора брехні, притягнути його до будь-якої відповідальності або просто відмовити у прийомі на роботу лише на цій підставі не можна.

Саме тому юридичне обґрунтування використання результатів тестування із застосуванням поліграфу є досить комплексним та непростим завданням, яке потребує індивідуального підходу. Адже чинне трудове законодавство встановлює досить чітку процедуру щодо притягнення працівників до відповідальності (матеріальної чи дисциплінарної), а також для звільнення. Зокрема, щоб мати законні підстави для звільнення працівника за вчинення крадіжки, необхідно послатися на відповідне документальне підтвердження судом існування такого факту.

У свою чергу, для притягнення до відповідальності працівника за порушення трудової дисципліни роботодавцю у будь-якому випадку необхідно отримати письмові пояснення, а також письмові свідоцтва інших осіб (службові записки, медичні висновки та ін.). Саме тому поліграф може стати в нагоді при встановленні фактів, але одних результатів тестування буде недостатньо для застосування заходів впливу щодо винного працівника.

Незважаючи на всі існуючі в даний час обмеження застосування поліграфа в приватних компаніях стало досить частим явищем.

У свою чергу слід зазначити, що якщо працівника намагаються звільнити або покарати за результатами проходження тесту на детекторі брехні, необхідно дуже ретельно ознайомитися з документами, на підставі яких оформляється звільнення або накладається стягнення. Якщо підставами притягнення працівника до відповідальності є лише результати тестування за допомогою поліграфа — з великим ступенем ймовірності дії роботодавця можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Однак результати судової практики свідчать про те, що роботодавці в абсолютній більшості зазначених випадків поводяться досить обережно.

Тобто, у разі проведення тестування за допомогою поліграфа зі стовідсотковою гарантією можна встановити існування цілого ряду фактів, які можуть виступати у ролі безпосередніх підстав для притягнення працівника до відповідальності.

Обґрунтування таких дій роботодавця має бути комплексним і результати тестування можуть бути однією з підстав, поряд з іншими встановленими фактами. Зокрема, при скоєнні крадіжки, за допомогою поліграфа можна не лише встановити особу, яка її вчинила, а також її спільників, матеріальні чи документальні докази, отримати письмові пояснення підозрюваних осіб тощо.

У разі виникнення у роботодавця підозри на адресу конкретних осіб у скоєнні, зокрема, крадіжки, такі особи можуть виявити бажання проходження перевірки із застосуванням поліграфу та за її результатами можуть зняти з себе всі підозри та довести власну непричетність до скоєння протиправних дій.

Також дуже важливим моментом є те, що самі результати проведення тестування на поліграфі знаходяться також поза формальною юридичною сферою.

А саме — якщо за результатами проведення внутрішнього розслідування із застосуванням поліграфа буде встановлено, що співробітник поводився «нелояльно» стосовно компанії чи її керівництва, навряд чи цей фактор сприятиме майбутній кар’єрі даного працівника, навіть у разі неможливості його звільнення.

Також, якщо роботодавець за результатами тестування на детекторі брехні в процесі проведення конкурсу на зайняття вакантної посади отримає повну інформацію, що «викриває», про потенційного претендента, то таку людину навряд чи візьмуть на роботу. У свою чергу, причини для юридичного обґрунтування правоти роботодавця у відмові у прийомі на роботу, за бажання, можна знайти практично завжди.

Проте, у чинному законодавстві України містяться правові норми, які прямо чи опосередковано регулюють застосування поліграфу в Україні, зокрема:

  1. Стаття 36 Господарського кодексу України «Неправомірний збір, розголошення та використання відомостей, що становлять комерційну таємницю», в якій визначено поняття «комерційна таємниця», надаються правові засади та гарантії суб’єктам господарювання у реалізації та створенні умов для безпеки своєї діяльності;
  2. Статті 505-508 Цивільного кодексу України розглядають питання комерційної таємниці; майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю; охорони комерційної таємниці органами державної влади; термін дії права інтелектуальної власності на комерційну таємницю;
  3. Стаття 26 КзпПр України передбачає можливість проведення перевірок при прийомі на роботу з метою визначення відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування/перевірку має бути зазначена у наказі про прийом на роботу;
  4. Стаття 40 КзпПр України визначає, що трудовий договір із працівником може бути розірваний у разі виявлення невідповідності цього працівника посаді, яку він обіймає;
  5. Положення «Про порядок укладання контрактів під час приймання (найму) на роботу працівників», затверджене Постановою Кабінету Міністрів України «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору» від 19.03.1994 р. № 170, яким закріплюється право роботодавця на припинення трудових відносин у тому числі з інших причин, не передбачених трудовим законодавством, але зазначених у трудовому договорі;
  6. Європейська Конвенція про захист прав людини та основних свобод від 04.11.1950;
  7. Закони України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII, «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 р. № 2297-VI, «Про стандартизацію» від 05.06.2014 р. № 1315-VII, «Про державну таємницю» від 21.01.1994 р. № 3855-XII, «Про інформацію» від 02.10.1992 р. № 2657-XII, «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III, « Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» від 12.07.2001 р. № 2664-III, «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.1992 р. № 2135-XII;
  8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці» від 09.08.1993 р. № 611;
  9. Наказ МВС України № 920 від 13.11.2017, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 5 грудня 2017 року за № 1472/31340 «Про затвердження Інструкції про порядок використання поліграфів у Національній поліції України»;
  10. Закон України “Про національну поліцію” від 02.07.2015 р. № 580-VIII. Ст. 50 регламентує застосування поліграфа під час перевірки кандидата на службу в поліції: «Громадяни України, які виявили бажання вступити на службу в поліції, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі».

Але з усього наведеного вище переліку нормативно-правових актів для приватного бізнесу найбільш значущим є Положення «Про порядок укладання контрактів при прийнятті (наймі) на роботу працівників»
Вона була затверджена Постановою Кабінету Міністрів України «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору» від 19.03.1994 р. № 170, якою закріплюється право роботодавця на припинення трудових відносин у тому числі з інших причин, не передбачених трудовим законодавством, але зазначених у трудовому контракті.

  • Відповідно до п.3 зазначеного Положення, прийняття (найм) на роботу працівників шляхом укладання з ними контракту власником або уповноваженим ним органом, громадянином (далі — роботодавець) може здійснюватись у випадках, прямо передбачених законами.
  • Відповідно до п.10 зазначеного Положення, у контракті передбачаються обсяги запропонованої роботи та вимоги до якості та строків її виконання, термін дії договору, права, обов’язки та взаємна відповідальність сторін, умови оплати та організації праці, підстави припинення та розірвання контракту, соціально-побутові та інші умови, необхідні виконання взятих він сторонами зобов’язань, з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей і фінансових можливостей підприємства, установи, організації чи роботодавця.
  • Відповідно до п.17 зазначеного Положення, у контракті можуть визначатися додаткові, крім встановлених чинним законодавством, підстави для його розірвання. Зокрема, згідно з п.3 зазначеного Положення, трудовий договір у формі контракту можна укладати з такими категоріями працівників:
Наукові та науково-педагогічні працівники Підстава
1 Наукові та науково-педагогічні працівники Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність»
Постанова Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 998 «Деякі питання обрання та призначення керівника державної наукової установи» (яким затверджено типову форму контракту)
2 Наймані працівники колективного сільськогосподарського підприємства Закон України “Про колективне сільськогосподарське підприємство”
3 Фахівці, які залучаються до роботи у робочих групах комітетів Верховної Ради України Закон України “Про комітети Верховної Ради України”
4 Виконавчий директор органу господарського розвитку спеціальної (вільної) економічної зони; Працівники спеціальної (вільної) економічної зони Закон України «Про загальні засади створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон»
5 Керівники підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління місцевої державної адміністрації Закон України «Про місцеві державні адміністрації»
6 Працівники, яких приймає концесіонер  Закон України «Про концесії»
7 Працівники, яких приймає інвестор Закон України «Про угоди про розподіл продукції»
8 Керівники державних та комунальних закладів культури;
Професійні творчі працівники (художній та артистичний персонал) державних та комунальних закладів культури
Закон України “Про культуру”
9 Керівники державних та комунальних закладів охорони здоров’я Основи законодавства України про охорону здоров’я Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 р. № 1094 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державної, комунальної установи охорони здоров’я» Постанова Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 642 контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров’я та Типової форми контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров’я» (яким затверджено типову форму контракту)
10 Керівник підприємства;
Виконавчий директор виробничого кооперативу;
Працівники підприємства (трудовий колектив)
Господарський кодекс України
11 Працівники біржі, які працюють за наймом Закон України “Про товарну біржу”
12 Особи, що працюють на територіях радіоактивного забруднення Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
13 Особи, залучені до ліквідації радіаційних аварій та їх наслідків Закон України “Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання”
14 Працівники споживчих товариств, у передбачених законом випадках Закон України “Про споживчу кооперацію”

І знову серед усієї наведеної нами різноманітності нормативно-правових актів, що регулюють застосування контрактної форми трудового договору, найбільший інтерес для сфери приватного бізнесу становить Господарський кодекс України (ГКУ).

  • Зокрема, згідно із ч.1 ст. 46 ГКУ — Підприємці мають право укладати з громадянами договори про використання їхньої праці. При укладенні трудового договору (контракту, угоди) підприємець зобов’язаний забезпечити належні та безпечні умови праці, оплату праці, не нижчу за визначену законом та її своєчасне отримання працівниками, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне та медичне страхування та соціальне забезпечення відповідно до законодавства України .
  • Відповідно до ч.4 ст. 65 ГКУ — У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються термін найму, права, обов’язки та відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.
  • Відповідно до ч.6 ст. 65 ГКУ — Керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом) відповідно до закону.

Відповідно до ч.8 ст. 65 ГКУ — Трудовий колектив підприємства складають усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди) або інших форм, що регулюють трудові відносини працівника із підприємством. Повноваження трудового колективу щодо його участі в управлінні підприємством встановлюються статутом або іншими установчими документами відповідно до вимог цього Кодексу, законодавства щодо окремих видів підприємств, закону про трудові колективи.

Тобто, виходячи із змісту ч.8 ст. 65 Господарського кодексу України контрактну форму трудового договору можна застосувати до будь-якого працівника підприємства (приватної форми власності).
А згідно з п.17 Положення «Про порядок укладання контрактів під час прийому (найму) на роботу працівників», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору» від 19.03.1994 р. № 170, у контракті можуть бути зазначені додаткові, крім встановлених чинним законодавством, підстави його розірвання.

Саме тому у процесі укладання контрактної форми трудового договору до його тексту можна включити різні форми юридичних конструкцій (вимоги до посади, дотримання посадових інструкцій, термін дії контракту та умови його пролонгації тощо), за якими можна прописати вимогу про обов’язковість проходження працівником перевірки на поліграфі, періодичність таких перевірок та за чиєю ініціативою вони можуть проводитися.
Також з метою певного «підстрахування» положення про проходження працівником перевірки на поліграфі можна включити до змісту колективного договору, що укладається між адміністрацією підприємства та трудовим колективом.
Але слід зазначити, що зазначені процеси та юридичні конструкції носять індивідуальний характер і потребують певної корекції та узгодження у кожному конкретно взятому випадку.

Психологічна експертиза із застосуванням поліграфу

Психологічна експертиза для суду із застосуванням комп’ютерного поліграфа (детектора брехні).

Широкий міжнародний досвід судової психологічної експертизи створюють сприятливі умови для ефективного запровадження судово-експертної практики методів психологічної оцінки достовірності повідомленої інформації із застосуванням комп’ютерного поліграфа.

Судова психологічна експертиза з використанням комп’ютерного поліграфа (далі – психологічна експертиза з використанням поліграфа) – це психологічна експертиза у вигляді дослідження експертом-поліграфологом на основі спеціальних знань психофізіологічних реакцій людини з використанням поліграфа. У відповідь на пред’явлені в ході дослідження стимули з метою перевірки достовірності інформації.

Метою проведення таких експертиз є виявлення значущих психофізіологічних реакцій, що дозволяють встановити рівень та психологічну природу усвідомленості чи інформованості особи у змістовному полі інформаційних установок, які вона виробляє чи репродукує.
Об’єктом судово-експертних психологічних досліджень з використанням комп’ютерного поліграфа є людина як носій психофізіологічних проявів перебігу психічних процесів особистості, пов’язані зі сприйняттям, зберіганням та подальшим відтворенням особою інформації про будь-які події чи обставини, та інші матеріальні носії інформації (матеріали справ, проваджень) .

Основою психологічних досліджень із застосуванням поліграфа є реєстрація емоційної напруги, що виникає у відповідь на прагнення приховати достовірну інформацію. У випадку, коли запропонований стимул (наприклад, питання або зображення) є значущим для випробуваного, спроба приховати цей факт (тобто надати недостовірну відповідь) призводить до внутрішньої «напруги», що обов’язково супроводжується змінами показників низки фізіологічних параметрів.

Експерти-психологи можуть залучатися до проведення судових психологічних експертиз із застосуванням комп’ютерного поліграфа під час розслідування, судового розгляду правопорушень у сфері:

– злочинів проти життя та здоров’я людини;
– злочинів проти свободи, честі та гідності особистості;
– злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи;
– злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих права і свободи людини і громадянина;
– Злочинів проти власності;
– Злочинів проти громадської безпеки;
– злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг;
– Злочинів проти правосуддя;
– Цивільного судочинства.

Предметом опитування із застосуванням комп’ютерного поліграфа є отримання орієнтовної інформації щодо:

– ступеня ймовірності повідомленої опитуваною особою інформації;
– Повноти наданої опитуваною особою інформації;
– Джерела отриманої опитуваною особою інформації;
– уявлень опитуваної особи про певну подію;
– іншою орієнтовною інформацією, необхідною для конструювання версій розслідування певних подій.

Під час проведення психологічної експертизи з використанням поліграфу можна досліджувати питання, що стосуються подій та обставин, що залишилися в пам’яті досліджуваної особи. Наявність у пам’яті особи певних подій та обставин дозволяє стверджувати про причетність/непричетність цієї особи до конкретних правопорушень; має намір і рольову участь особи у правопорушеннях факт усвідомлення особою можливих наслідків правопорушень та бажання їх настання; наявність пом’якшуючих або обтяжливих обставин; вчинення особою юридично значущих дій (дій чи бездіяльності) у минулому; факти настання юридично значущих подій у минулому тощо.

До орієнтовних питань можна віднести також з’ясування, що виявляються в ході психологічного дослідження в особи психофізіологічні реакції, що свідчать про те, що вона:

– робила, здійснювала чи брала участь…;
– намагалася вступити, здійснити чи взяти участь…;
– прагнула зробити, здійснити чи взяти участь…;
– мала намір здійснити, здійснити чи взяти участь…;
– планувала вступити, здійснити чи взяти участь.

Можуть з’ясовуватися питання про те, чи відповідає зміст висловлювань, свідоцтв або показів особи (тобто вербальні та зафіксовані на матеріальних носіях інформації відображення психологічних установок особистості) її існуючому сенсорному досвіду.

Розслідування, в яких призначається зазначена експертиза, зазвичай характеризуються тим, що з’ясування події відбувається в умовах неочевидності; відомості, встановлені у кримінальному провадженні, суперечливі; свідоцтво осіб – учасників події різняться між собою. Саме такі ситуації найбільше потребують проведення судової психологічної експертизи із застосуванням поліграфа, і дозволяють встановити ступінь ймовірності інформації, повідомляється особою, та повноту надання інформації особою за обставинами події, що розслідуються. Ефективність такого застосування поліграфа у сфері протидії злочинності загалом та в антикорупційному напрямі зокрема вже підтверджено практикою та науковими дослідженнями.

При проведенні функціональних психодіагностичних досліджень з використанням поліграфа будуть використовуватися методики психологічних досліджень особистості, що є в загальному судово-експертному споживанні, та спеціальні методики та методи проведення поліграфологічних досліджень.

За типовою структурою психологічне дослідження з використанням поліграфу складатиметься з наступних змістовних модулів:

1) психологічний аналіз обставин, викладених у рамках кримінального (цивільного) провадження, та питань, поставлених на дозвіл експертизи;
2) безпосереднє психологічне обстеження підекспертної особи, що включає психодіагностичне дослідження індивідуально-психологічних особливостей підекспертної особи;
3) передтестова психодіагностична бесіда;
4) функціональне психодіагностичне дослідження (тестування) з використанням поліграфу;
5) узагальнення отриманих результатів, проведення підсумків та оформлення висновку.

Потрібно зазначити, що інформація, отримана в результаті проведення психофізіологічної експертизи з використанням поліграфа, є непрямим доказом і підтверджує лише суб’єктивну значущість конкретних стимулів, які можуть вказувати на наявність інформації про обставини злочину, що приховується, або на щирість відповідей на поставлені питання.
Силу результати використання детектора брехні набувають лише у межах призначеної судової експертизи. Порядок проведення судових експертиз регламентується КПК України, Законом України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 р. № 4038-XII та Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5.

Кримінальний процесуальний кодекс детально регламентує лише проведення обов’язкових експертиз, тоді як факультативні експертизи можуть бути призначені на розсуд. Призначена у межах кримінального, цивільного та інших видів судочинства така факультативна експертиза називається, як правило, «судовою психологічною експертизою з використанням поліграфа». При цьому застосування поліграфа є лише одним із методів дослідження, які використовуються судовим експертом.
Висновок психологічної експертизи з використанням поліграфа буде прийнятий судом як доказ виключно, якщо експертиза проведена у суворій відповідності до вимог законодавства, а сам висновок буде всі необхідні складові. На зазначену процедуру поширюються загальні правові принципи – застосування поліграфа можливе лише за згодою опитуваної особи і не має вторгатися в її особисте життя і зазіхати на інші права і свободи.

Чинна нормативна база передбачає такі умови організації та проведення психологічної експертизи з використанням поліграфу:

– Отримання письмової згоди опитуваної особи на використання на ній поліграфа;
– Застосування тільки сертифікованих пристроїв;
– проведення інтерв’ю та інтерпретація його результатів лише працівником, який пройшов відповідне навчання та отримав допуск до такої роботи.

Забороняється застосовувати до опитуваної особи будь-яку форму загроз, насильства або інших незаконних засобів впливу, що принижують честь та людську гідність або створюють небезпеку для її законних інтересів, життя та здоров’я.
Отримані дані проведеного опитування особи на поліграфі надаються виключно його замовнику (ініціатору), правоохоронним та судовим органам влади відповідно до вимог чинного законодавства України, а також особі, що проходила опитування.

У нашій компанії є спеціаліст, який є у реєстрі атестованих судових експертів.

Є питання? Телефонуйте: 067 927 3005

Експертиза на поліграфі для суду (новина)

Розробка Національного стандарту у сфері проведення психологічних експертиз із використанням поліграфу.

20 серпня 2019р. на офіційному інтернет-сайті Національного органу стандартизації було опубліковано повідомлення щодо розробки першої редакції проекту Національного стандарту «Судова психологічна експертиза. Використання поліграфу. Загальні вимоги”.

Передбачається, що стандарт запропонує єдину впорядковану методологічну систему, а саме: терміни та визначення у галузі психологічної експертології; загальні технологічні вимоги до поліграфів, які використовуються під час проведення судових психологічних експертиз; методологічні вимоги до проведення судових експертиз із використанням поліграфів; методи забезпечення та контролю якості проведення судових психологічних експертиз з використанням комп’ютерних поліграфів та ін.
Сфера застосування стандарту поширюється на атестованих судових експертів та інших осіб, які відповідно до Закону України «Про судову експертизу» можуть бути судовими експертами під час проведення судових психологічних експертиз.
Безумовно, використання комп’ютерного поліграфа під час проведення судових психологічних експертиз загалом підпорядковане методології судово-експертної діяльності, проте має власні, властиві лише цього дослідження особливості процедури проведення, науково обґрунтовані методи.

Так, згідно з розробленим стандартом, структура проведення судової психологічної експертизи з використанням поліграфу складається з наступних змістових модулів:
– психологічний аналіз обставин, викладених у межах провадження (кримінального, цивільного та ін.), та питань, поставлених на дозвіл експертизи;
– підготовка тестового опитувальника;
– Предтестова психодіагностична бесіда;
– функціональне психодіагностичне дослідження (тестування) з використанням поліграфу;
– психодіагностичне дослідження індивідуально-психологічних особливостей підекспертної особи;
– узагальнення отриманих результатів, підбиття підсумків та оформлення висновку.
Окремо розробниками стандарту зазначено, що застосування комп’ютерного поліграфа у судовій психологічній експертизі відбувається в комплексі з іншими методами психологічних досліджень як окремий метод функціонального психодіагностичного дослідження. Тобто поліграфологічне дослідження застосовується як окремий метод поряд з іншими методами психологічного аналізу особистості, які традиційно застосовуються в експертній психологічній практиці.
Як основні завдання, вирішуваних під час проведення психодіагностичних досліджень із використанням поліграфа у межах судових експертиз, проект стандарту передбачає виявлення у свідомості людини ідеальних слідів, які свідчать про наявність сенсорного досвіду особи щодо фактів, обставин і подій, що підлягають експертному дослідженню; встановлення відповідності чи невідповідності змістовної частини суб’єктивного відображення психологічних установок особистості її існуючого сенсорного досвіду.

У нашій компанії є спеціаліст, який є у реєстрі атестованих судових експертів.

Є питання? Телефонуйте: 0679273005

ЧЕТВЕРТА КОНФЕРЕНЦІЯ ПОЛІГРАФОЛОГІВ 2018

23 листопада 2018 року, завдяки  Всеукраїнській асоціації поліграфологів, відбулася четверта науково-практична конференція поліграфологів.

Представники нашої компанії «Stimul» не залишилися осторонь. Поліграфолог Алексанкін Ілля виступив із двома доповідями на теми: “Особливості роботи з питань вірності” та “Огляд крісел для поліграфа”.

Конференцію відвідали гості зі всіх куточків України. Звісно, ​​найбільший інтерес до заходу виявили поліграфологи. Проте було чимало представників державних та правоохоронних органів, бізнес-структур та майбутніх поліграфологів, які вирішили ознайомитись з основами професії.

  

Компанія “Stimul” взяла участь у “АгроШоу”

Компанія “Stimul” взяла участь у Агрошоу у Черкасах. Свіже повітря, гарний настрій, райдужні люди.

Ми розповіли аграріям, які види шахрайства бувають найчастіше в аграрному секторі; показали, як виглядають психофізіологічні реакції людини; розповіли, як поліграф може допомогти у сфері безпеки аграрного бізнесу; передали масу подарунків та бонусів тим, хто погодився пройти демонстраційну перевірку.

Демонстрація поліграфа у Криворізькому НУ “ОЮА”

9 грудня 2017 року на прохання керівництва Криворізького факультету НУ “ОЮА”, представники компанії “Stimul” продемонстрували можливості поліграфа. Студенти та викладачі вузу, отримали корисну інформацію про детектор брехні, а також випробували на собі як це, побувати в ролі випробуваного.

Ми відповіли на безліч цікавих для студентів та викладачів питань, а також поділилися практичним досвідом та деякими випадками з практики розкриття тяжких кримінальних злочинів.

#Stimul #полиграф #детекторлжи #стимул  #НУОЮА #юракадемия

Якщо є питання до наших спеціалістів, телефонуйте: +38 (068) 55 00 200.

Агро конференція з безпеки 2017 (Київ)

У ролі спікера виступив директор компанії «Stimul» Ілля Алексанкін, з темою: «Використання поліграфа в компаніях аграрного сектору». У нашій доповіді ми розповіли, чим використання детектора брехні допомагає агро компаніям. Які вигоди отримують компанії аграрного сектора, використовуючи поліграф.

#Агро #безопасность #полиграф #Stimul #Алексанкин

Компанія “Stimul” у ЗМІ-поліграф у Кривому Розі

Телепередача “Ділові люди”. Розповідаємо про поліграф.

#Stimul #полиграф #детекторлжи #стимул

Если есть какие-либо вопросы к нашим специалистам, звоните: +38 (068) 55 00 200.